Молочнокислі бактерії – біосорбенти важких металів

Досліджено мікроелементний склад та здатність молочнокислих бактерій роду Lactobacillus та їх композиції до сорбції важких металів. Показано схожість між якісним складом елементів клітин лактобактерій та різницю його кількісного складу залежно від виду та штаму лактобактерій. Дослідження здатності лактобактерій сорбувати важкі метали показало незалежність цього процесу від часу експозиції та стану клітин (живі, мертві). Адсорбційна здатність бактерій залежала від концентрації відповідного металу в середовищі культивування. Встановлено достатньо високу здатність до сорбції важких металів розробленої композиції лактобактерій, що дає можливість у подальшому прогнозувати її використання, як ефективного біосорбенту важких металів з організму людини.

Рік видання: 
2008
Номер: 
1
УДК: 
579.864.1:615.331
Іл. 1. Табл. 6. Бібліогр.: 31 назва.
Література: 

1. Алехина Т.Н., Бобко А.А., Малахов И.Н. Тяжелые металлы в донных осадках рек индустриальных регионов // Довкілля і здоров’я. — 2007. — № 3. — С. 9—13.
2. Талакина Ю.Н., Сергеева Л.А., Давидова С.Ф., Пидоренко А.И. Гигиенические аспекты содержания соединений тяжелых металлов в почве и воде: состояние проблемы, перспективы дальнейших исследований (обзор) // Там же. — С.13—19.
3. Рублевская Н.И. Загрязнение атмосферного воздуха городов тяжелыми металлами // Там же. — С. 20—22.
4. Гребняк М.П., Гребняк В.П., Єрмаченко О.Б., Павлович Л.В. Забруднення ґрунту хімічними елементами: фактори ризику, негативний вплив на здоров’я // Там же. — С. 22—28.
5. Подгорский В.С., Касаткина Т.П., Лозовая О.Г. Дрожжи — биосорбенты тяжелых металлов // Мікробіол. журн. — 2004. — 66, № 1. — С. 91—103.
6. Children’s environmental and health action plan for Europe. Ministerial document. WHO Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2004. — P. 1—8.
7. Axelford D., Davis D.L., Hajek R.A. It’s time to rethink dose: the case for combining cancer, and birth and developmental defects // Environ. Health Perspect. — 2001. — 109, N 2. — P. 246—249.
8. Solozhenkin P.M., Nebera V.P., Zouboulis A.I., Matis K.A. Metal ion extraction by microorganism biomass and sorption on flotation // J. of Mining Science. — 2003. — 39, N 1. — P.78—86.
9. Hadi B., Margaritis A., Berruti F., Bergougnou M. Kinetics and equilibrium of Cadmium biosorption by yeast cells S. cerevisiae and K. Fragilis // Inter. J. of Chem. Reaction Eng. — 2003. — 1. — P. 1—16.
10. Martin-Dupont F., Gloaguen V., Granet R. et al. Heavy metal adsorption by crude coniferous barks: a modeling study // J. Environ. Sci. Health. — 2002. — 6. — P. 1063—1073.
11. Goksungur Y., Ǜren S., Gǜvenc U. Biosorption of Copper ions by caustic treated waste baker’s yeast biomass // Turk. J. Biol. — 2003. — 27. — P. 23—29.
12. Marques P.A., Pinheiro H.M., Teixeira J.A., Rosa M.F. Removal efficiency of Cu2+, Cd2+ and Pb2+ by waste brewery biomass: pH and cation association effects // Desalination. — 1999. — 124. — P. 137—144.
13. Ившина И.Б., Пешкур Т.А., Коробов В.П. Эффективное извлечение цезия клетками бактерий рода Rhodococcus // Микробиология. — 2002. — 71, № 3. — С. 418—423.
14. McEldowney S. Microbial biosrption of radionuclides in liquid effluent treatment // Appl. Biochem. and Biotechnol. — 1990. — P. 159—179.
15. McEldowney S., Hardman D.L., Waite S. Pollution: ecology and biotreatment. — London: Longman Group UK Limited, 1993. — 322 p.
16. Давидова Е.Г., Каспарова С.Г. О природе сорбции металлов клеточными стенками дрожжей // Микробиология. — 1992. — 61, № 6. — С. 1018—1022.
17. Jazgan A., Ozcengiz G. Subcellular distribution of accumulated heavy metals in Saccharomyces cerevisiae and kluyveromyces
marxianus // Biotechnol. Lett. — 1994. — 16, N8. — P. 871—874.
18. Инструкция по применению препарата “Лактобактерин сухой” № 94.161.278 от 18.07.2002. МЗ РФ. Госу-
дарственный научно-исследовательский институт стандартизации и контроля медицинскиx биологических препаратов им. Л.А. Тарасевича.
19. Справочник фельдшера / Под ред. А.Н. Шабанова. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1983. — 432 с. 20. ГОСТ 2874—82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.
21. World Health Organization. Guidelines For drinking water quality [electronic resource]: incorporating first addendum. Recommendations. — 2006. — 1. — P. 1—595.
22. Кольман Я., Рём К.-Г. Наглядная биохимия / Пер. С нем. — М.: Мир, 2000. — 469 с.
23. Юфит С. Токсичные металлы — ne quid nimis // Экологический журнал “Волна”. — 2000. — № 22(1). — С. 1—3.
24. World Health Organization. Guidelines for drinking-water quality. International programme on chemical safety. — Geneve, 1996. — P. 1—15.
25. Pirog T.P. Role of Acinetobacter sp. exopolysaccharides in protection against heavy metal ions // Microbiology. — 1997. — 66, N 3. — P. 284—288.
26. Kosman D.J. Transition metal ion uptake in yeasts and filamentous fungi // Metal ions in fungi. — N.-Y., 1994. — 507 p.
27. Walker M.G. Yeast physiology and biotechnology. — N.-Y.; Toronto: John Wiley and Sons, 1998. — 350 p.
28. Gadd G.M., Mowll J.L. The relationship between cadmium uptake, potassium release and viability in Saccharomyces cerevisiae // FEMS Microbiol. Lett. — 1983. — 16. — P. 45—48.
29. Gadd G.M. Green means clean: biomass and metal accumulation // Trends. Biotechnol. — 1989. — 7, N12. — P. 325—
326.
30. Мельникова В.А., Баснакьян И.А., Ермолов В.В. Лимитирование и ингибирование жизнедеятельности микроорганизмов ионами металлов // ЖМЭИ. — 1991. — № 6. — С. 80—84.
31. Eilam Y. The effect of potassium ionophores and potassium on cellular calcium in the yeast Saccharomyces cerevisiae // J. Gen. Microbiol. — 1982. — 128. — P. 2611—2614.

Текст статтіРозмір
2008-1-16.pdf277.87 КБ

Тематичні розділи журналу

,