Одновимірні моделі компактних вихорів

У статті подано нев’язку модель компактного вихору. Цей вихор складається з двох областей завихреності різних знаків і є компенсованим: сумарна завихреність у ньому дорівнює нулю. Компенсованість вихору зумовлює компактність поля швидкості. Аналізуються також автомодельні розв’язки задачі турбулентної дифузії вихору, що відповідають високим моментам завихреності.

Рік видання: 
2010
Номер: 
4
УДК: 
301.17.15; 301.07.13
С. 145–150, укр., Іл. 4. Табл. 1. Бібліогр.: 9 назв.
Література: 

1. Баренблатт Г.И. Подобие, автомодельность, промежуточная асимптотика. — Л.: Гидрометеоиздат, 1982. — 256 с.
2. Лукьянов П.В. Об автомодельно-аналитических решениях задач молекулярной и турбулентной диффузии вихря // Прикл. гідромеханіка. — 2008. — 10 (82), № 4. — С. 52—57.
3. Лукьянов П.В. Диффузия изолированного квазидвумерного вихря в слое устойчиво стратифицированной жидкости // Там же. — 2006. — 8 (80), № 3. — С. 63—77.
4. Козлов В.Ф. Стационарные модели бароклинных компенсированных вихрей // Изв. РАН, ФАО. — 1992. — 28, № 6. — С. 615—624.
5. Newton J.L., Aagaard K., Coachman L.K. Baroclinic ed dirs in the Arctic Ocean // Deep-Sea Res. — 1974. — 21, N 9. — P. 707—720.
6. Joyce T.M., Kennelly M.A. Upper-ocean velocity structure of Gulf-Stream warm-core ring 82B // J. Geophys. Res. — 1985. — 90, N C5. — P. 8839—8844.
7. Hopfinger E.J., Heijst G.J.F. Vorticies in rotating fluids // Annu. Rev. Fluid Mech. — 1993. — 25. — P. 241—289.
8. Горшков К.А., Соустова И.А., Сергеев Д.А. Об устойчивости вихревых дорожек в стратифицированной жидкости // Изв. РАН, ФАО. — 2007. — 43, № 6. — С. 851—860.
9. Carnevale G.F., Kloosterziel R.C. Emergence and evolution of triangular vortices // J. Fluid Mech. — 1994. — 259. — P. 305—331.

Текст статтіРозмір
2010-4-24.pdf271.6 КБ