Виявлення алельних варіантів гена Wax серед вітчизняних і зарубіжних сортів ячменю

Впроваджено систему молекулярних маркерів для детекції алельних варіантів гена Wаx. Склад крохмалю – один із важливих факторів пивоварної, харчової та кормової якості ячменю, тому важливим є здійснення контролю вмісту амілози в крохмалі. Wаx-локус ячменю (Hordeum vulgare L.) відповідає за вміст амілози в ендоспермі. Ген Wаx може бути представлений кількома алельними варіантами: дві функціональні алелі, які кодують фермент GBSS I, і нуль-алель неактивного ферменту. Найнадійнішим способом оцінити алельний стан гена Wаx є молекулярне маркування за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Серед досліджуваних 126 зразків ячменю (сорти та селекційні лінії), за допомогою кодомінантних молекулярних маркерів, було виявлено всі три алельні варіанти гена Wаx. Два зразки із досліджуваної вибірки (сорти Candle та Alamo) несли нуль-алель за геном ваксі. Результати дослідження можуть ефективно використовуватися для ідентифікації генотипів, які несуть нуль-алель гена Wаx, при створенні нових сортів або для їх опису.

Рік видання: 
2014
Номер: 
3
УДК: 
577.21:633.16:575.113.2
С. 78–83., Іл. 3. Табл. 1. Бібліогр.: 10 назв.
Література: 

1. M. James and K. Denyer, “Starch synthesis in the cereal endosperm”, Curr. Opin. Plant Biol., vol. 6, pp. 215— 222, 2003.
2. A. Regina et al., “High-amylose wheat generated by RNA interference improves indices of large-bowel health in rats”, Proc. Natl. Acad. Sci. USA., vol. 103, pp. 3546— 3551, 2006.
3. Копусь М.М., Игнатьева Н.Г., Васюшкина Н.Е. та ін. Генетический полиморфизм амилолитических ферментов зерна пшеницы и генетика ферментов биосинтеза крахмала // Зерн. хоз. России. — 2009. — № 4. — С. 23—27.
4. N. Ishikawaet al., “Artificial induction and characterization of amylose-free mutants of barley”, Barley Genet. Newsl., vol. 24, pp. 49—53, 1995.
5. E. Domon et al., “The insertion/deletion polymorphisms in the wаxy gene of barley genetic resources from East Asia”, Theor. Appl. Genet., vol. 104, pp. 132—138, 2002.
6. Кирдогло Е.К., Полищук С.С., Червонис М.В. Методология и результаты селекции ячменя пищевого использования // Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. — 2013. — 171. — C. 240—253.
7. Яковишин Л.А. Избранные главы биоорганической химии. — Севастополь: Стрижак-пресс, 2006. — 196 с.
8. Метрологiчна характеристика методу спектрофотометричного визначення вмiсту амілози в крохмалi зерна селекцiйних лiнiй пшеницi / I.В. Петрова, О.М. Хохлов, С.В. Чеботар, Ю.М. Сиволап // Фізіологія і біохімія культ. рослин. — 2010. — 42, № 2. — С. 146—152.
9. M. Somma, “Extraction and purification of DNA. Session 4”, іn Training Course on the Analisis of Food Samples for the Presence of Genetically Modified Organisms. User Manual, M. Querci, M. Jermini, Eds. Luxembourg: DJ joint Research Centre, Institute for Health and Consumer Protection, p. 229, 2006.
10. J.R. Brody and S.E. Kern, “History and principles of conductive media for standard DNA electrophoresis”, Anal. Biochem., vol. 333, pp. 1—13, 2004.

Список літератури у транслітерації: 

1. M. James and K. Denyer, “Starch synthesis in the cereal endosperm”, Curr. Opin. Plant Biol., vol. 6, pp. 215–222, 2003.
2. A. Regina et al., “High-amylose wheat generated by RNA interference improves indices of large-bowel health in rats”, Proc. Natl. Acad. Sci. USA., vol. 103, pp. 3546–3551, 2006.
3. Kopus' M.M., Ignat'eva N.G., Vasi͡ushkina N.E. ta іn. Geneticheskiĭ polimorfizm amiloliticheskikh fermentov zerna pshenit͡sy i genetika fermentov biosinteza krakhmala // Zern. khoz. Rossii. – 2009. – # 4. – S. 23–27.
4. N. Ishikawaet al., “Artificial induction and characterization of amylose-free mutants of barley”, Barley Genet. Newsl., vol. 24, pp. 49–53, 1995.
5. E. Domon et al., “The insertion/deletion polymorphisms in the wаxy gene of barley genetic resources from East Asia”, Theor. Appl. Genet., vol. 104, pp. 132–138, 2002.
6. Кирдогло Е.К., Полищук С.С., Червонис М.В. Методология и результаты селекции ячменя пищевого использования // Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. – 2013. – 171. – C. 240–253.
7. I͡Akovishin L.A. Izbrannye glavy bioorganicheskoĭ khimii. – Sevastopol': Strizhak-press, 2006. – 196 s.
8. Metrolohichna kharakterystyka metodu spektrofotometrychnoho vyznachenni͡a vmistu amilozy v krokhmali zerna selekt͡siĭnykh liniĭ pshenyt͡si / I.V. Petrova, O.M. Khokhlov, S.V. Chebotar, I͡u.M. Syvolap // Fiziolohii͡a i biokhimii͡a kul′t. roslyn. – 2010. – 42, # 2. – S. 146–152.
9. M. Somma, “Extraction and purification of DNA. Session 4”, іn Training Course on the Analisis of Food Samples for the Presence of Genetically Modified Organisms. User Manual, M. Querci, M. Jermini, Eds. Luxembourg: DJ joint Research Centre, Institute for Health and Consumer Protection, p. 229, 2006.
10. J.R. Brody and S.E. Kern, “History and principles of conductive media for standard DNA electrophoresis”, Anal. Biochem., vol. 333, pp. 1–13, 2004.

Текст статтіРозмір
2014-3-12.pdf221.31 КБ