Підвищення стійкості мікробних патогенів як фактор розробки нових антисептиків

Показано роль основних механізмів резистентності та додаткових факторів у процесі підвищення стійкості мікробних патогенів. Наведено дані про можливі механізми підвищеної стійкості мікроорганізмів у складі біоплівок до антимікробних речовин. Розглянуто підходи до попередження формування резистентності мікроорганізмів, а також шляхи та перспективи розроблення нових антисептиків. До перспективних напрямів розробки нових антисептиків можна віднести препарати, що пригнічують специфічні механізми розвитку клітин (QS-системи тощо), препарати бактеріофагів та їх похідних, модифіковані бактеріолітичні ферменти.

Рік видання: 
2011
Номер: 
3
УДК: 
615.281.9+615.015.8
С. 90—97. Бібліогр.: 35 назв.
Література: 

1. Roberts R.B., Hartman B.J. Antimicrobial therapy // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектология. — 2008. — № 6/2. — С. 45—58.
2. Салмонов А.Г., Марієвський В.Ф., Хобзей М.К. Резистентність бактерій до антисептиків та дезінфікуючих засобів // Укр. мед. часопис. — 2010. — № 6. — С. 20— 25.
3. Афиногенов Г.Е. Принципы антисептики в системе борьбы с раневой инфекцией // Стратегия и тактика применения антисептиков в медицине: Матер. междунар. конф. — Винница, 2000. — С. 267.
4. Сидоренко С.В. Механизмы резистентности микроорганизмов // Практ. руководство по антиинфекционной химиотерапии. — 2007. — № 2. — С. 19—60.
5. Богун Л.В. Резистентность микроорганизмов, обусловленная бета-лактамазами, и способы её преодоления // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 19. — С. 15—21.
6. Ильина Т.С., Романова Ю.М., Гинцбург А.Л. Биопленки как способ существования бактерий в окружающей среде и организме хозяина: феномен, генетический контроль и системы регуляции их развития // Генетика. — 2004. — 40, № 11. — С. 1445—1456.
7. Costerton J.W., Montanaro L., Aciola C.R. Biofilm in implant infections: its production and regulation // Int. J. Artif. Organs. — 2005. — № 28. — Р. 1062—1068.
8. Donlan R.M., Costerton J.W. Biofilms: survival mechanisms of clinically relevant microorganisms // Clinical Microbiology. — 2002. — 15, N 2. — P. 167—193.
9. Белобородова Н.В., Байрамов И.Т. Роль микробных сообществ или биопленок в кардиохирургии // Антибиотики и химиотерапия. — 2008. — 53, № 11-12. — С. 44—59.
10. Rodney M. Biofilm formation: a clinically relevant microbiological process // Healthcare epidemiology. — 2001. — 33. — P.1387—1392.
11. Broun A., Liu S., Lewis K. A dose-response study of antibiotic resistance in Pseudomonas aeruginosa biofilms // Antimicrob. Agents Chemother. — 2000. — 44. — P. 640— 646.
12. Николаев Ю.А., Плакунов В.К. Биопленка — “город микробов” или аналог многоклеточного организма? // Микробиология. — 2007. — 76, № 2. — С. 149—162.
13. Романова Ю.М., Смирнова Т.А., Андреев А.Л. и др. Образование биопленок — пример социального поведения бактерий // Там же. — 2006. — 75, № 4. — С. 556—661.
14. Хмель И.А. Quorum-sensing регуляция экспрессии генов: фундаментальные и прикладные аспекты, роль в коммуникации бактерий // Там же. — С. 457—464.
15. Watnick P., Kolter R. Biofilm, city of microbes // J. of Bacteriology. — 2000. — 182, N 10. — Р. 2675—2679.
16. Lewis K. Riddle of biofilm resistance // Antimicrobial agents and Chemotherapy. — 2001. — 45, N 4. — P. 999— 1007.
17. Люк Э., Ягер М. Консерванты в пищевой промышленности. — СПб.: Гиорд, 1998. — 256 с.
18. Weber D.J., Rutala W.A. Use of germicides in the home and healthcare settings: is there a relationship between germicide use and antibiotic resistance // Infect. Control Hosp. Epidemiol. — 2006. — 27. — P. 1107—1119.
19. Gilbert P., McBain A.J. Potential impact of increased use of biocides in consumer products on prevalence of antibiotic resistance // Clin. Microbiol. Rev. — 2003. — N 16. — P. 189—208.
20. Aiello A.E., Larson E. Antibacterial cleaning and hygiene products as an emerging risk factor for antibiotic resistance in the community // Lancet Infect. Dis. — 2003. — N 3. — P. 501—506.
21. Дехнич А.В. Триклозан: насколько эффективны и безопасны бытовые антисептики // Антибиотики и антимикробная терапія [Эл. издание]. — 2000. — http://www.antibiotic.ru/index.php?doc
22. Sheldon Т. Dutch doctors warn of dangers of overuse of antibiotics in farming // British Medical Journal. — 2010. — N 341. — P. 5677.
23. Russell A.D. Biocides and pharmalogically active drugs as residues in the environment: is there a correlation with antibiotic resistance // Am. J. Infect. Control. — 2002. — N 30. — P. 495—498.
24. Fox J.L. More Candidates Coming from Novel Antimicrobial Classes // Microbe Magazine [At 50th CAAC]. — 2010. — N 3. — P. 230—235.
25. Бойко В.М. Протимікробна дія та біологічна активність нових антисептиків і деяких хінолонів: Автореф. дис… канд. мед. наук: 03.00.07. — Харків: Вінницький нац. мед. ун-т ім. М.І. Пирогова МОЗ України, 2005. — 19 с.
26. Хмель И.А., Метлицкая А.З. Quorum Sensing регуляция экспрессии генов — перспективная мишень для создания лекарств против патогенности бактерій // Молекуляр. биология. — 2006. — 40. — С. 195—210.
27. Hartman G., Wise R. Quorum sensing: potential means of treating gram-negative infections // Lancet. — 1998. — 351. — P. 848—849.
28. Hentzer M., Givskov M. Pharmacological inhibition of quorum sensing for the treatment of chronic bacterial infections // J. Clin. Invest. — 2003. — 112. — P. 1300— 1307.
29. Kutter E. Phage therapy: bacteriophages as antibiotics. — Evergreen: Evergreen State College, 1997. — P. 41.
30. Мирошников К.А., Чертков О.В. Пептидогликанлизирующие ферменты бактериофагов — перспективные противобактериальные агенты // Успехи биол. химии. — 2006. — 46. — С. 65—72.
31. Антибактеріальний та/або протигрибковий компонент, який має властивість специфічно зв’язуватися з бактеріями та/або грибами: Патент 92578 Україна: МПК А61К 35/74, А61К 6/00, С2 / Розенфельд В.Л., Дяченко С.В., Міхєйцев О.Ф. Іванов А.В. — Опубл. 10.12.2010, Бюл. № 21.
32. Goodenough P.W. Food enzymes and the new technology // Enzymes in Food Processng. — 2nd ed. — Glasgow: Academic and Professional, 1995. — P. 25.
33. Григор’єва М.А. Іммобілізація ферментів як спосіб отримання ефективних біопрепаратів для практичного застосування // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2008. — № 1. — С. 97—107.
34. Гарагуля А.Д., Киприанова Е.А., Никитенко А.Г. и др. Использование некоторых веществ микробного происхождения в качестве компонентов моюще-дезинфицирующих средств // Микробиол. журн. — 1987. — 49, № 1. — С. 91—93.
35. Шандала М.Г. Состояние и перспективы разработки новых дезинфектологических технологий // Эпиде- миология и инфекц. болезни. — 2000. — № 2. — С. 4—7.

Текст статтіРозмір
2011-3-14.pdf250.82 КБ

Тематичні розділи журналу

,