Мікрокристалічна целюлоза із луб’яних рослин

Автори

Встановлено, що за хімічним складом льняне волокно близьке до бавовняних волокон, але відрізняється від стебел конопель і кенафу, хвойної та листяної деревини великим вмістом целюлози і мінеральних речовин, містить менше лігніну і пентозанів. Стебла конопель і кенафу порівняно з деревиною при приблизно однаковому вмісті целюлози мають менший вміст лігніну, значно більші зольність і кількість речовин, що розчиняються у воді й NaOH. Показано, що водний передгідроліз луб’яних рослин порівняно з кислотним призводить до меншої екстракції з рослинної сировини мінеральних речовин, геміцелюлози і низькомолекулярних фракцій целюлози. Збільшення гідромодуля кислотного передгідролізу знижує вміст мінеральних речовин у волокнах і стеблах рослин, призводить до зменшення виходу і збільшення вмісту залишкового лігніну у волокнистих напівфабрикатах. Отримано целюлозу лужно-сульфітно-спиртовим способом делігніфікації луб’яних рослин. Досліджено різні схеми вибілювання органосольвентних целюлоз із застосуванням різних витрат гіпохлориту кальцію, пероксиду водню і сульфатної кислоти. Показано, що проведення стадії гідролізу органосольвентної вибіленої целюлози розчинами сірчаної кислоти і пероксиду водню дає змогу отримати мікрокристалічну целюлозу з необхідними показниками якості.

Рік видання: 
2013
Номер: 
1
УДК: 
661.123
С. 117–122. Табл. 4. Бібліогр.: 14 назв.
Література: 

1. Егошина Ю.А., Поцелуева Л.А. Современные вспомогательные вещества в таблеточном производстве // Успехи современного естествознания. — 2009. — № 10. — С. 30—33.
2. Кугач В.В., Константин Ж. Микрокристаллическая целлюлоза в производстве таблеток // Вестник фармации. — 2006. — № 4. — С. 72—79.
3. Целлюлоза микрокристаллическая порошковая: ТУ 9199-005-12043303.
4. Современные вспомогательные вещества в производстве таблеток. Использование высокомолекулярных соединений для совершенствования лекарственных форм и оптимизации технологического процесса / И.В. Воскобойникова, С.Б. Авакян, Т.А. Сокольская и др. // Химико фармацевтический журнал. — 2005. — 39, № 1. — С. 22—27.
5. Асатов С.И., Усуббаев А.М., Камилов Х.М. Совершенствование технологии получения таблеток папаверина гидрохлорида на основе микрокристаллической целлюлозы // Там же. — 2001. — 35, № 10. — С. 34—35.
6. Демчук М.Б. Сучасний стан створення, виробництва та дослідження таблетованих лікарських препаратів // Фармацевтичний часопис. — 2010. — № 1. — С. 76—80.
7. G. Shlieout et al., “Powder and Mechanical Properties of Microcrystalline Cellulose With Different Degrees of Polymerization”, PharmSciTech, vol. 3, no. 2, рр. 45—54, 2002.
8. H. Stupinska et al., “An environment-friendly method to prepare microcrystalline cellulose”, Fibres and textiles in Eastern Europe January, no. 15. pp. 167—172, 2007.
9. Клесов А.А., Григораш С.Ю. Ферментный гидролизцеллюлозы // Биоорганическая химия. — 1981. — 7, № 10. — C. 1538—1552.
10. Новый интегрированный процесс комплексной переработки древесины лиственницы в ценные химические продукты / С.А. Кузнецова, В.Г. Данилов, Б.Н. Кузнецов и др. // Хвойные бореальные зоны. — 2003. — № 1. — C. 15—20.
11. Кочева Л.С. Новые способы получения микрокристаллической целлюлозы // Матер. II Всерос. конф. “Химия и технология растительных веществ”, 24— 27 июня 2002 г., Казань. — Казань, 2002. — С. 140.
12. Барбаш В.А., Антоненко Л.П., Дейкун І.М. Методичні вказівки до лабораторних робіт з хімії рослинної сировини і целюлози. — К.: НТУУ “КПІ”, 2003. — 71 с.
13. Примаков С.П., Барбаш В.А. Технологія паперу і картону: Навч. посібник. — К.: ЕКМО, 2008. — 425 с.
14. Барбаш В.А., Трембус И.В., Складаний Д.В. Оптимізація органосольвентних способів одержання солом’яних целюлоз // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. — 2008. — № 5. — С. 88—92.

Текст статтіРозмір
2013-1-20.pdf207.68 КБ

Тематичні розділи журналу

,