Журнал «Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"» публікує результати наукових досліджень та практичних розробок в області технічних, фізико-математичних, хімічних та біологічних наук.

З 2015 року журнал публікується на OJS - http://bulletin.kpi.ua

Вплив джерел вуглецю і азоту в живильних середовищах на накопичення біомаси базидіальними лікарськими грибами роду Trametes (Fr.)

Стаття присвячена дослідженню впливу природи джерел вуглецю й азоту та кількісного співвідношення цих елементів на накопичення біомаси лікарських базидіальних грибів роду Trametes. Об’єктами дослідження були 18 штамів базидіальних грибів видів T. versicolor, T. suaveolens, T. gibbosa, T. hirsuta, T. zonatus, T. pubescens, T. serialis, T. trogii із Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Показано, що правильно підібрані джерела вуглецевого й азотного живлення підвищують ви¬хід біомаси досліджених штамів.

Дослідження електричної активності нейронів культури гіпокампа

Показано, що пресинаптична клітина безпосередньо викликає постсинаптичний струм у постсинаптичному нейроні і визначає його амплітуду. Поєднання електрофізіологічних методів, відповідного математичного апарату й імуноцитохімічних досліджень дало змогу глибше проаналізувати і зрозуміти відмінності механізмів генерації серій потенціалів дії гальмівними і збудливими нейронами в гіпокампі.

Підбір складу живильного середовища на основі екстракту бурякового жому для культивування Laetiporus sulphureus

Встановлено можливість використання екстракту бурякового жому як основи живильного середовища для культивування базидіального гриба Laetiporus sulphureus (Bull.: Fr.) Murrill. Отримано перспективні результати оцінки придатності середовища на основі цього екстракту для твердо- і рідкофазового культивування. В ході низки дослідів із трьох штамів був відібраний штам, що найкраще адаптувався до нового джерела поживних речовин. Для проведення подальших дослідів з відібраним штамом удосконалили компонентний склад живильного середовища.

Застосування магнітотерапії для лікування захворювань серцево-судинної системи

Розроблено метод оперативного контролю і кількісної оцінки процесу лікування магнітним полем у динаміці. Пропонується розрахунок нормованого амплітудно-фазового індексу форми (НАФК) для сигналів пульсової хвилі, який дає змогу кількісно порівняти ступінь відмінності пульсових хвиль людини і має чутливість до впливу магнітного поля. Методологія оцінки ефективності застосування магнітотерапії заснована на реєстрації та обробці сигналів пульсових хвиль за допомогою технології нейронних мереж і обчисленні індексу форми для кожного пацієнта.

Агробактерії як потенційні продуценти магніточутливих наноструктур

Виявлено гомологи білків синтезу магнетиту групи Mam Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 у протеомі агробактерій (АБ) та їх рослин-господарів. Ідентифікацію білків-гомологів здійснювали через проведення попарних вирівнювань за допомогою онлайн-ресурсу BLAST-NCBI. Встановлено, що штами симбіотичних і патогенних АБ, здатних до формування бульбочок коренів рослин, та їх типові рослини-господарі містять гомологи білків, без яких неможлива біомінералізація біогенних магнітних наночастинок у магнітотаксисних бактерій – MamВ, MamМ, MamЕ та MamО.

Математичне моделювання продукування метану в процесі ферментації

Запропоновано математичну модель для дослідження ферментативного процесу продукування метану при зміні концентрації оцтової кислоти, що утворюється під час ферментації. В основі розрахунку математичної моделі прийнято реактор з режимом ідеального змішування. Як сировину для продукування метану мікроорганізмами вибрано суміш посліду свійських птахів і відходів кукурудзи. Процес ферментації проводили в анаеробних умовах за температури 372 С. Вміст метану в біогазі та концентрацію оцтової кислоти встановлювали методами хроматографії.

Білки теплового шоку: роль у формуванні імунної відповіді

У роботі здійснено аналіз результатів наукових досліджень біологічних властивостей білків теплового шоку про- й еукаріотів та ідентифікацію механізмів їх взаємодії з імунною системою людини. Білки теплового шоку знайдені у про- та еукаріотах, вони є консервативними молекулами, що виробляються клітиною у відповідь на стрес, а також містяться в клітинах і позаклітинному середовищі й у нормальних умовах. Найбільш важливою біологічною функ¬цією цих білків є шаперонна активність. Білки теплового шоку здатні модулювати реакції гуморального та клітинного імунітету.

Культивування вищого базидіального гриба Schizophyllum commune на агаризованих поживних середовищах

У статті представлені дослідження росту і морфологічних особливостей 8 штамів лікарського гриба Schizophyllum commune Fr. з Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, у т.ч. 3 штамів, виділених авторами в різних регіонах України. Дослідження проводилися на різних агаризованих середовищах: агаризованому пивному суслі, картопляно глюкозному агарі, синтетичному середовищі з L аспарагіном або L аспарагіном і тіаміном, середовищі Норкранс, середовищі Чапека, середовищі Мурасіге–Скуга без гормонів, глюкозо пептон-дріжджовому середовищі.

Вплив середнього магнітного поля на формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування

Досліджено вплив середнього магнітного поля на процес формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування. Показано, що під дією магнітних сил на поверхні електрода підсилюється магнітна взаємодія між частинками феришпінелі, що веде до їх агрегації та запобігання переходу в дисперсійне середовище. У плівці приповерхневого шару електроду утворюється парамагнітна фаза лепідокрокіту. Частинки слабомагнітних фаз феригідриту, Fe(II)-Fe(III) шаруватих подвійних гідроксидів та гетиту коагулюють і осаджуються на дні кювети.

Германосилікатні екстраширокопористі цеоліти структури UTL

Огляд містить літературні дані та результати власних досліджень авторів щодо методів синтезу елементовмісних германосилікатних цеолітів. Для реалізації процесів форм-селективного каталізу за участю молекул розміру більше 7 Å актуальним є розвиток наукових підходів до синтезу екстраширокопористих цеолітів, так як германосилікат структурного типу UTL є одним із небагатьох прикладів термічно стабільного екстраширокопористого цеоліту, пориста система якого утворена 12- та 14-членними каналами, що перетинаються, і отримання на їх основі нових каталізаторів.