Чернега Д.Ф.

Чернега Дмитро Федорович, член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”.

Ефективність функціонального розподілення твердого палива в пошаровій системі з рудно-флюсо-паливних композицій

Експериментально досліджено процеси згрудкування і випалення залізорудних котунів з різним розподілом твердого палива в пошаровій системі. З’ясовано вплив функціональ¬ного розподілення твердого палива на міцність при стисканні і ступінь металізації випалених котунів. Міцність на стискання випалених котунів основністю 1,4, що містять підвищену кількість дисперсного палива, змінюється в межах 1,6–2,35 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги держстандарту на 0,2–0,95 кН/котун.

Способи створення пошарової системи із рудно-флюсо-паливних композицій з підвищеним вмістом твердого палива

Експериментально досліджено чотири способи отримання котунів з рудно-флюсових композицій з підвищеним вмістом твердого палива, що базуються на поєднанні процесів згрудкування вихідних сировинних матеріалів і їх спікання за температури 1593–1598 К: 1) тверде паливо змішувалося з вихідними шихтовими матеріалами безпосередньо перед їх згрудкуванням; 2) паливо накочувалось на поверхню гранул крупністю 10–15 мм, і лише потім котуни підлягали випаленню; 3) варіантні частинки твердого палива (50 %) змішувались із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, а решта накочувалась на поверх

Дослідження процесу спікання залізорудних котунів із підвищеним вмістом твердого палива

Експериментально підтверджено можливість отримання офлюсованих котунів із достатньою міцністю і підвищеним ступенем металізації, економічно вигідним для доменного процесу. Досліджено вплив мінералогічного складу котунів на їх міцність і встановлено, що міцність котунів з підвищенням основності дещо понижується в інтервалі температур 1473–1493 К внаслідок утворення значної кількості більш крихкого шлакового каркасу і зменшення ступеня окиснення котунів, що, як наслідок, призводить до зменшення кількості гематитової зв’язки, але відповідає вимогам ГОСТу.

Сучасний стан виробничих потужностей металургійної галузі України

Подано аналіз сучасного стану металургійної галузі України, висвітлено основні проблеми її відродження в посткризовий період. Відзначається, що більша частина вітчизняних металургійних підприємств використовує застарілі технології, такі як мартенівське виробництво та блюмінг, а зношеність обладнання в середньому становить близько 65 %, що не дає змоги українським виробникам металопродукції успішно конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Нанотехнологічні основи застосування ZrF4 для зміцнення ливарного алюмінієвого сплаву АК12М2

Показано необхідність подальшого розвитку квазістатичних уявлень Б.Б. Гуляєва про макропроцеси у ливарних сплавах. Теоретично обґрунтовано і підтверджено дослідами кількісний вплив частинок нанорозміру фториду цирконію на визначення його оптимального введення та міцності сплаву АК12М2. Запропоновано фізико-хімічні основи сольватної моделі нанорозподілу фториду цирконію — частинок модифікатора ZrF4 у стані статистичної ґратки ливарного алюмінієвого сплаву: одна молекула модифікатора на один кластерносольватний комплекс із n2 числа атомів (Ме) металу-розчинника (алюмінію).

Ливарний алюмінієвий сплав для ємностей зберігання водню

Досліджено вплив водневої і позапічної обробки розплаву на механічні властивості і корозійну стійкість сплаву типу АК9. Установлено, що воднева обробка розплаву сполуками, які вміщують водень, і позапічна обробка комплексним модифікатором сприяють підвищенню міцності і корозійної стійкості сплаву типу АК9. Даний сплав рекомендується як матеріал для виготовлення захисної бар’єрної оболонки ємності для зберігання газоподібного водню

Відновлення шатуна гарячештампувального преса LZK 6500-380-960 електрошлаковим зварюванням

Наведено технологічну схему відновлення шатуна гарячештампувального преса LZK 6500-380-960 методом електрошлакового зварювання тріщини, яка утворилась при експлуатації преса. Показано конструкцію пристрою, призначеного для електрошлакового зварювання тріщини. Наведено параметри процесу.

Технологія рафінування ливарних алюмінієвих сплавів

Розроблено технологію рафінування ливарних алюмінієвих сплавів від газів і неметалевих включень за допомогою карбаміду. Досліджено вплив карбаміду на фізико-механічні властивості кінцевих сплавів та параметри кристалізації. Проведено порівняльний аналіз розробленої технології з відомими. Доведено, що обробка ливарних алюмінієвих сплавів карбамідом дає змогу покращити фізико-механічні властивості кінцевих сплавів і зменшити вартість рафінування