ІФФ

Ефективність функціонального розподілення твердого палива в пошаровій системі з рудно-флюсо-паливних композицій

Експериментально досліджено процеси згрудкування і випалення залізорудних котунів з різним розподілом твердого палива в пошаровій системі. З’ясовано вплив функціональ¬ного розподілення твердого палива на міцність при стисканні і ступінь металізації випалених котунів. Міцність на стискання випалених котунів основністю 1,4, що містять підвищену кількість дисперсного палива, змінюється в межах 1,6–2,35 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги держстандарту на 0,2–0,95 кН/котун.

Вплив температури мікрохвильового спікання на структуру і механічні властивості гідроксиапатитної кераміки

Досліджено особливості мікрохвильового спікання біогенного гідроксиапатиту, призначеного для використання в медичній практиці для заміщення кісткових дефектів різного походження. Зразки отримували у високотемпературній мікрохвильовій муфельній печі (1,5 кВт, 2,45 ГГц) за температур 800, 900, 1000 і 1100 С. Встановлено, що підвищення температури при мікрохвильовому спіканні не призводить до стрімкого росту розміру зерна та утворення агломератів. Отримані матеріали мають рівномірну дрібнозернисту структуру із середнім розміром зерен 0,42–0,56 мкм і пор  0,5 мкм.

Вплив Ni на фазовий склад, мікроструктуру та механічні властивості системи високоентропійних сплавів AlCrCoCuFeNiх (x = 0; 0,5; 1; 2; 3)

Досліджено фазовий склад, мікроструктуру та механічні властивості системи високоентропійних сплавів AlCrCoCuFeNiх (де х = 0; 0,5; 1; 2 і 3), отриманих методом вакуумно-дугової плавки. На основі рентгеноструктурного аналізу визначено фазовий склад сплавів залежно від зміни вмісту нікелю. Встановлено, що зі збільшенням вмісту нікелю фазовий склад сплавів змінюється від двофазного (суміш В2  ГЦК твердих розчинів) до однофазного (ГЦК твердий розчин).

Модель доводки киснево-конвертерної плавки сталі за заданою температурою і вмістом вуглецю

З метою підвищення точності керування процесом доведення конвертерної плавки створено низку математичних моделей керування. Модель плавки створювалась для розрахунку шихти (“статичне керування”), керування плавкою в процесі продувки (“динамічне керування”) та доведення плавки після виміру вмісту вуглецю і температури ванни без переривання продувки і розрахунку розкиснювачів. Досліджено вплив керуючих діянь на процес доведення конвертерної плавки. Розроблено статичну модель керування додувкою плавки, в основу якої покладено керування за плавкою “позитивного досвіду”.