ХТФ

Вплив шаруватих нанонаповнювачів на перколяційні властивості систем на основі поліпропіленгліколю та карбонанотрубок

Використовуючи методи імпедансної спектроскопії та оптичної мікроскопії, проведено дослідження електричних властивостей систем на основі поліпропіленгліколю і карбонанотрубок (КНТ). Показано, що при введенні в систему шаруватого наповнювача, який ексфоліює, відбувається зміщення порога перколяції в область нижчих концентрацій КНТ.

Очищення забруднених вод від сполук Cr та U з використанням стовпчастих Al- і Al/Fе-глин

Проведено комплексне дослідження адсорбційних властивостей глинистих мінералів, модифікованих полігідроксокомплексами (ПГК) заліза й алюмінію відносно видалення іонів важких металів з водного середовища. Для встановлення особливостей зміни структури інтеркальованих мінералів було використано методи рентгенівської дифракції, адсорбції азоту з розрахунками питомої поверхні та розподілу пор за розмірами й адсорбції іонів хрому (VI) та урану (VI) з водних розчинів при різних значеннях рН.

Зниження концентрації іонів Са2+ у воді ультра- і нанофільтраційними керамічними мембранами

Визначено основні закономірності процесів очищення води від іонів Са2+ ультра- і нанофільтраційними керамічними мембранами, зокрема впливу робочого тиску, тривалості експериментів, концентрації іонів Са2+ у вихідному розчині та його температури на зниження вмісту цих іонів у фільтраті. Процес очищення модельного розчину СаСl2 здійснювали на дослідній баромембранній установці із застосовуванням ультра- і нанофільтраційних трубчастих мембран з оксидної кераміки (виробництво Німеччини).

Регулювання властивостей дисперсій для їх електрокінетичної обробки

Для ефективної обробки дисперсних систем, яка базується на використанні зовнішніх електричних полів, необхідно забезпечити максимально можливі для конкретної системи швидкості електрофорезу та електроосмосу. У випадку, коли дисперсія включає в себе глинисту складову, основним фактором, який дає можливість регулювати її електрокінетичні характеристики, є рН рівноважного розчину. У зв’язку з цим у роботі досліджено кінетику зміни рН порового розчину при введенні кислих та лужних розчинів (NaOH і HСl).

Вплив середнього магнітного поля на формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування

Досліджено вплив середнього магнітного поля на процес формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування. Показано, що під дією магнітних сил на поверхні електрода підсилюється магнітна взаємодія між частинками феришпінелі, що веде до їх агрегації та запобігання переходу в дисперсійне середовище. У плівці приповерхневого шару електроду утворюється парамагнітна фаза лепідокрокіту. Частинки слабомагнітних фаз феригідриту, Fe(II)-Fe(III) шаруватих подвійних гідроксидів та гетиту коагулюють і осаджуються на дні кювети.

Германосилікатні екстраширокопористі цеоліти структури UTL

Огляд містить літературні дані та результати власних досліджень авторів щодо методів синтезу елементовмісних германосилікатних цеолітів. Для реалізації процесів форм-селективного каталізу за участю молекул розміру більше 7 Å актуальним є розвиток наукових підходів до синтезу екстраширокопористих цеолітів, так як германосилікат структурного типу UTL є одним із небагатьох прикладів термічно стабільного екстраширокопористого цеоліту, пориста система якого утворена 12- та 14-членними каналами, що перетинаються, і отримання на їх основі нових каталізаторів.