Проблеми хімії та хімічної технології

Вплив середнього магнітного поля на формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування

Досліджено вплив середнього магнітного поля на процес формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування. Показано, що під дією магнітних сил на поверхні електрода підсилюється магнітна взаємодія між частинками феришпінелі, що веде до їх агрегації та запобігання переходу в дисперсійне середовище. У плівці приповерхневого шару електроду утворюється парамагнітна фаза лепідокрокіту. Частинки слабомагнітних фаз феригідриту, Fe(II)-Fe(III) шаруватих подвійних гідроксидів та гетиту коагулюють і осаджуються на дні кювети.

Германосилікатні екстраширокопористі цеоліти структури UTL

Огляд містить літературні дані та результати власних досліджень авторів щодо методів синтезу елементовмісних германосилікатних цеолітів. Для реалізації процесів форм-селективного каталізу за участю молекул розміру більше 7 Å актуальним є розвиток наукових підходів до синтезу екстраширокопористих цеолітів, так як германосилікат структурного типу UTL є одним із небагатьох прикладів термічно стабільного екстраширокопористого цеоліту, пориста система якого утворена 12- та 14-членними каналами, що перетинаються, і отримання на їх основі нових каталізаторів.

Вплив стадій обробки волокон луб’яних культур на показники мікрокристалічної целюлози

Досліджено процес одержання мікрокристалічної целюлози із волокон недеревної рослинної сировини (льону, конопель, кенафу) з використанням кислотного передгідролізу, лужно-сульфітно-спиртового способу делігніфікації та окиснювально-органосольвентної обробки. Встановлено, що проведення кислотного передгідролізу на першій стадії одержання мікрокристалічної целюлози дає змогу значно зменшити вміст мінеральних речовин (на 62–75 %), частково вихід волокнистого напівфабрикату (на 9–12 %) і вміст залишкового лігніну (на 20–30 %) порівняно з вихідною сировиною.

Багатокритеріальна оптимізація процесу дублення за модифікованим методом Хука-Дживса

Розв’язано задачу багатокритеріальної умовної оптимізації хромового дублення шкіряного напівфабрикату із застосуванням модифікованого методу Хука–Дживса. Критерій оптимальності сформульований у вигляді узагальненої адитивної цільової функції. Локальні критерії цільової функції нормовані і приведені до безрозмірного вигляду. Вагові коефіцієнти отримані на основі експертних оцінок. Алгоритм модифікованого методу Хука–Дживса покладено в основу програмного модуля, який реалізовано за допомогою об’єктно-орієнтованої мови програмування Visual Basic for Application.

Сорбція фосфатів оксигідратами заліза (ІІІ) різної модифікації

Методами осадження синтезовано (аморфний оксигідроксид заліза), - (гетит) і - (лепідокрокіт). Фізико-хімічні параметри синтезованих сполук було охарактеризовано із залученням рентгенівських досліджень, порометрії, рН-потенціометрії. За допомогою рентгенограм встановлено, що - і - мають кристалічну структуру, тоді як аморфний. Вивчено сорбційну активність оксигідратів заліза різної модифікації відносно фосфат-йонів. Синтезовані оксигідрати заліза мають мезопористу структуру з переважними розмірами пор 2 нм для (аморфного) і - та 16 нм для - .

Моделювання процесів адсорбції органічних сполук на металах на основі концепції “жорстких” і “м’яких” кислот та основ

Розглянуто процес адсорбції поверхнево-активних речовин (ПАР) на металах із позиції утворення комплексів з переносом заряду та їх стабілізації за рахунок зарядної та електронної (орбітальної) взаємодії. Показано доцільність використання при моделюванні адсорбційних процесів кислотно-основної рівноваги Льюїса–Усановича та принципу “жорстких” і “м’яких” кислот та основ (ЖМКО) Пірсона, який слідує з неї. Виведено та якісно підтверджено рівняння, які відповідають встановленню на електроді адсорбційної рівноваги, що обумовлена силами зарядної, електронної та зарядно-електронної взаємодії.

Побудова причинно-наслідкової діаграми для герметизованих електрохімічних пристроїв методом сходження від абстрактного до конкретного

Викладається послідовність дій з побудови узагальненої причинно-наслідкової діаграми для герметизованих електрохімічних пристроїв, якими можуть бути первинні та вторинні хімічні джерела електричної енергії, суперконденсатори, електрохімічні сенсори тощо, виходячи із заданих параметрів пристрою. Діаграма дає можливість наочно представити взаємозв’язок різноманітних факторів, що впливають на параметри електрохімічних пристроїв та їх стабільність під час зберігання й експлуатації.

Отримання компактної міді з карбонатної руди електрохімічним способом

Розглянуто процес електроекстракції міді з розчинів, отриманих вилуговуванням міді з карбонатної руди сульфатною кислотою. Показано, що обробку руди доцільно проводити 10 %-ною кислотою впродовж 30–40 хв при інтенсивному перемішуванні суміші. Здійснено процес електроекстракції міді з концентрованого розчину при ступеневому зниженні густини струму пропорційно до концентрації іонів міді, що зменшується в ході процесу. Виконано порівняння параметрів реального процесу і розрахованого за теоретично отриманими формулами.

Розвиток електрохімічних методів вимірювання швидкості корозії металів наукової школи професора Л.І. Антропова

Розглянуто розвиток наукових основ електрохімічних методів визначення швидкості корозії металів, робота над якими започаткована під керівництвом видатного електрохіміка Л.І. Антропова та продовжується послідовниками його школи. Опрацьовано аспекти точності визначення швидкості корозії методом поляризаційного опору (R p). Показано, що використання двохелектродної схеми істотно знижує похибку вимірювань R p.

Вплив електроосмотичних явищ на час перехідних процесів у амперометричних газових сенсорах

Стаття присвячена 100-річчю з дня народження видатного вченого-електрохіміка, член-кореспондента АН УРСР Л.І. Антропова і продовжує цикл досліджень перехідних процесів у амперометричних сенсорах. Виявлено причини розбіжностей у тривалості перехідних процесів, які при вимірюваннях, розмежованих перервою від кількох хвилин до кількох годин, не дають змоги за величинами часу виходу струмового сигналу на 10 і 50 % від його стаціонарного значення оцінити очікуване значення достовірного сигналу сенсора ще до його стабілізації.