Проблеми хімії та хімічної технології

Утворення ультрадисперсних феритів нікелю, міді та цинку в системі гальваноконтакту залізо–вуглець. 2. Аналіз колоїдно-хімічних механізмів утворення ультрадисперсних феритів у системі гальваноконтакту залізо–вуглець

Встановлено колоїдно-хімічні механізми реакцій утворення феритів цинку, нікелю та міді і склад компонентів дисперсійного середовища, які беруть участь у процесі феритоутворення. Визначені оптимальні умови феритоутворення в системах, які містять катіони нікелю, міді та цинку.

Взаємозв'язок кристалохімічної будови і фізико-хімічних властивостей поверхні глин

Встановлено взаємозв'язок між фізико-хімічними властивостями поверхні глин (рівень енергетичного стану, ліо-фільно-ліофобний баланс тощо) – ПЛГ-1 полозької, ДН-0 ново-райської, Веско-Екстри, Веско-Гранітік, Santоn-L, ESBKA-2 – як основних компонентів шлікерних мас залежно від хіміко-мінералогічного складу та особливостей їх кристалохімічної будови. Показано перспективність використання запропонованого підходу для оцінки потенційних можливостей глинистих компонентів до формування адсорбційно-коагуляційних структур у складі технічних дисперсій.

Лужне вилучення міді з гальванічних шламів

Теоретично визначено можливість хімічного вилучення міді з гальванічних шламів, експериментально досліджено процеси вилучення міді розчинами аміаку з модельних сумішей i реальних гальванічних шламів та процес електроекстракції міді з розчинів вилуговування. Визначено технологічні умови вилучення міді з відходів гальванічних виробництв. Запропоновано принципову технологічну схему переробки мідьвмісних гальванічних шламів з розрахунком матеріального балансу.

Дослідження неізотермічної кінетики процесу сульфатизуючого випалу каоліну

Розглянуто неізотермічну кінетику процесу сульфатизуючого випалу каоліну з отриманням як цільового продукту сульфату алюмінію. Використання методів неізотермічної кінетики забезпечує за один дослід отримання основних кінетичних констант процесу в інтервалі температур 50–235 ° С. Показано, що процес сульфатизації протікає в кілька стадій, і для кожної стадії розраховані кінетичні параметри та отримано кінетичне рівняння швидкості процесу.

Дослідження впливу параметрів постійного магнітного поля на пружні властивості затверділих епоксидних полімерів

Наводяться результати дослідження впливу напруженості і кута напрямку постійного магнітного поля при магнітній обробці епоксидних полімерів на їх механічні властивості. Показано, що залежність механічних властивостей від напруженості ПМП є нелінійною функцією і має коливальний квазіперіодичний характер. Важливим наслідком отриманих результатів є те, що під час магнітної обробки полімерних матеріалів необхідно враховувати не тільки напрямок, а й величину вектора напруженості ПМП.

Селективне вилуговування карбонатів з українських фосфоритів лактатною кислотою

Проведено вибір органічної кислоти для попередньої декарбонізації низькоякісної української фосфатної сировини. Визначено, що найбільш ефективною в дослідженому процесі є лактатна кислота. Наведено ІЧ-спектри вихідного фосфориту (Ратнівського родовища) та обробленого лактатною та хлоридною кислотами, які свідчать, що після оброблення фосфориту лактатною кислотою інтенсивність смуги коливання, яка відноситься до карбонатного іона кальциту, зменшується.

Вплив постійних електричного і магнітного полів на структуру і термомеханічні властивості композитів на основі епоксидного полімеру і оксиду Fe(III) або Al(III)

Методами електронної сканувальної мікроскопії, гідростатичного зважування та термомеханічного аналізу досліджено вплив постійних електричного і магнітного полів на структуру, питому густину і термомеханічні властивості композитів на основі епоксидного полімеру та оксидів металів (Fe2O3, Al2O3). Показано, що формування композитів під дією зовнішніх фізичних полів сприяє підвищенню їх термостійкості і густини.

Термодинамічне підґрунтя екологічно безпечної технології розчинення карбонатвмісної полімінеральної сировини біогенними чинниками

Проведено дослідження органічних карбонових кислот – лактатної та оксалатної, які здатні синтезувати мікроорганізми ґрунтів в умовах природного середовища, та обґрунтовано доцільність їх використання для вилуговування полікарбонатних мінералів як на стадії збагачення бідної сировини, так і при отриманні цільових похідних компонентів. Із врахуванням термодинамічних розрахунків та експериментальних даних підтверджено можливість використання органічних кислот для розчинення карбонатних мінералів.

Моніторинг газових викидів із реакторів розкладу ільменіту у виробництві пігментного титану (IV) оксиду

Досліджено характеристики газових викидів виробництва пігментного титану (IV) оксиду. Встановлено, що гази реакторів розкладу ільменіту концентрованою сульфатною кислотою складаються з парогазової суміші, яка містить значну кількість шкідливих компонентів. Запропоновано концепцію очищення і ефективний головний апарат.

Структура і фізико-хімічні властивості природних та терморозширених графітів

Визначено фізико-хімічні властивості досліджуваних матеріалів і енергетичний стан їх поверхні. Результати комплексного фізико-хімічного аналізу (ІЧ-спектроскопія і дериватографія) показують у складі природних та терморозширених графітів наявність структуроутворюючих зв’язків (С=С, Si–O–Si, С–Н) та функціональних груп (ОН, С=О). Проведено дослідження з визначення структурних особливостей природних графітів та ТРГ на основі природного графіту.