Барбаш В.А.

Барбаш Валерій Анатолійович, кандидат хімічних наук, доцент, заступник проректора з наукової роботи Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”.

Вплив стадій обробки волокон луб’яних культур на показники мікрокристалічної целюлози

Досліджено процес одержання мікрокристалічної целюлози із волокон недеревної рослинної сировини (льону, конопель, кенафу) з використанням кислотного передгідролізу, лужно-сульфітно-спиртового способу делігніфікації та окиснювально-органосольвентної обробки. Встановлено, що проведення кислотного передгідролізу на першій стадії одержання мікрокристалічної целюлози дає змогу значно зменшити вміст мінеральних речовин (на 62–75 %), частково вихід волокнистого напівфабрикату (на 9–12 %) і вміст залишкового лігніну (на 20–30 %) порівняно з вихідною сировиною.

Одержання солом’яних волокнистих напівфабрикатів пероцтовим способом делігніфікації

Досліджено вплив основних технологічних параметрів процесу отримання солом’яних волокнистих напівфабрикатів пероцтовим способом делігніфікації. Отримано рівняння регресії процесу одержання солом’яних волокнистих напівфабрикатів з використанням методу повного факторного експерименту. Визначено основні характеристики процесу пероцтової делігніфікації пшеничної соломи.

Вплив амфотерної полімерної смоли на показники зневоднення волокнистої суспензії і якості паперу

Досліджено вплив амфотерної полімерної смоли “Ультрарез 200” на процес формування та якісні показники паперу із макулатурної маси. Встановлено, що зі збільшенням ступеня млива паперової маси зменшується швидкість зневоднення волокнистої суспензії. Зроблено висновок, що під час розмелювання відбуваються укорочення і часткова фібриляція волокон, збільшується їх питома поверхня, що сприяє кращому проникненню та утриманню води волокнами.

Дослідження впливу різних стадій технологічного процесу одержання мікрокристалічної целюлози з волокон конопель на показники її якості

Проведено порівняльний аналіз хімічного складу волокон і стебел конопель з бавовником та представниками листяної і хвойної деревини. Досліджено можливість отримання мікрокристалічної целюлози з волокон конопель лужно-сульфітно-спиртовим способом делігніфікації з попереднім кислотним і лужним гідролізом. Встановлено, що проведення кислотного та лужного попереднього гідролізу значно зменшує вміст мінеральних речовин і частково вміст залишкового лігніну в рослинній сировині.

Мікрокристалічна целюлоза із луб’яних рослин

Встановлено, що за хімічним складом льняне волокно близьке до бавовняних волокон, але відрізняється від стебел конопель і кенафу, хвойної та листяної деревини великим вмістом целюлози і мінеральних речовин, містить менше лігніну і пентозанів. Стебла конопель і кенафу порівняно з деревиною при приблизно однаковому вмісті целюлози мають менший вміст лігніну, значно більші зольність і кількість речовин, що розчиняються у воді й NaOH.

Ресурсозберігаючі технології перероблення стебел міскантуса

Досліджено технологічні процеси одержання із стебел міскантуса волокнистих напівфабрикатів (ВНФ) для виробництва картонно-паперової продукції, мікрокристалічної целюлози і паливних пелет. Визначено хімічний склад стебел міскантуса гігантеуса. Встановлено, що стебла міскантуса містять більше целюлози, пентозанів, мінеральних речовин і менше лігніну порівняно з деревиною. Досліджено вплив основних технологічних параметрів на показники якості органосольвентних ВНФ із стебел міскантуса.

Сольволізна делігніфікація стебел кенафу і сорго цукрового

Вивчено хімічний склад стебел кенафу і сорго цукрового. Встановлено, що стебла кенафу і сорго цукрового містять більше целюлози, пентозанів, мінеральних речовин і менше лігніну порівняно з деревиною. Досліджено вплив основних технологічних параметрів на показники якості органосольвентних волокнистих напівфабрикатів, одержаних із стебел кенафу і сорго цукрового. Експериментально доведено можливість вибілювання органосольвентної целюлози із стебел кенафу пероксидом водню без використання сполук хлору до білості 80 %.

Обґрунтування методики визначення вмісту холоцелюлози в недеревній рослинній сировин

Запропоновано методику визначення вмісту холоцелюлози в недеревній рослинній сировині, яка враховує особливості їх анатомічної будови і хімічного складу. Показано, що сталий рівень концентрації пероцтової кислоти і пероксиду водню встановлюється після семи діб насичення розчину. Встановлено залежність вмісту холоцелюлози від тривалості обробки різних представників однорічних рослин. Рекомендовано проводити обробку недеревної рослинної сировини розчином пероцтової кислоти впродовж 30 хв.

Обґрунтування методології оцінювання ефективності процесів делігніфікації рослинної сировини

Розроблено методологію визначення найбільш ефективних процесів делігніфікації рослинної сировини для одержання волокнистих напівфабрикатів (ВНФ), придатних для використання у різних галузях промисловості. Узагальнено експериментальні дані та розраховано характеристики одержання ВНФ з пшеничної соломи різними способами делігніфікації: натронним, нейтрально-сульфітним, бісульфітним, оцтовим, естерним, аміачно-сульфітно-спиртовим, двоступеневим лужно-спиртовим, пероцтовим, лужно-сульфітно-спиртовим.

Обґрунтування виробництва паперу і картону із недеревної рослинної сировини

Проаналізовано споживання і виробництво паперу і картону за роки незалежності України, узагальнено експериментальні дані щодо одержання лабораторних зразків картонно-паперової продукції з використанням в її композиції волокнистих напівфабрикатів (ВНФ) із недеревної рослинної сировини. Показано, що для збільшення споживання паперу і картону на душу населення потрібно розширювати потужності підприємств з одержання ВНФ із різних джерел рослинної сировини, зокрема недеревної рослинної сировини.